Моя самоосвіта

                                        Моя самоосвіта

                                                         

                                                           Тема, над якою я працюю

"Ігрові методи навчання англійської мови в початковій школі"

ОДНИМ ІЗ ПРІОРИТЕТНИХ ЗАВДАНЬ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ ВИЗНАЧЕНО АКТИВІЗАЦІЮ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ЯКА ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ЕФЕКТИВНИМИ МЕТОДАМИ І ТЕХНОЛОГІЯМИ НАВЧАННЯ ТА ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ.

                Актуальність обраної теми.

У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ ОСНОВИ ЗНАНЬ, УМІНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ЯКІ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО НАВЧАННЯ, ФОРМУЮТЬСЯ МОРАЛЬНІ РИСИ І ЯКОСТІ, ВМІННЯ ДІТЕЙ САМОСТІЙНО ОВОЛОДІВАТИ ЗНАННЯМИ, ПРОБУДЖУЄТЬСЯ ІНТЕРЕС ДО НАВЧАННЯ, ДО ТВОРЧИХ ПОШУКІВ, АЛЕ ЦЕЙ ПРОЦЕС УСКЛАДНЮЄТЬСЯ ВІКОВИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: СЛАБКИМ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯМ УВАГИ, ЇЇ НЕСТІЙКІСТЮ, МИМОВІЛЬНІСТЮ ПАМ'ЯТІ ТА МИСЛЕННЯ. ОДНИМ ІЗ ЕФЕКТИВНИХ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА ПОРЯД З ІНШИМИ МЕТОДАМИ ТА ПРИЙОМАМИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА УРОКАХ, Є ДИДАКТИЧНА ГРА.

         СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ГРИ НА УЧНІВ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В ПОДОЛАННІ БОЯЗНІ ГОВОРИТИ (СПІЛКУВАТИСЯ) НА ІНОЗЕМНІЙ МОВІ ТА В ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ. ГРА ПОРОДЖУЄ ІНТЕРЕС ДО КРАЇНИ, МОВА ЯКОЇ ВИВЧАЄТЬСЯ; ДО ЧИТАННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ПРЕСИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. ВОНА ФОРМУЄ ЗДІБНОСТІ ПРИЙМАТИ САМОСТІЙНІ РІШЕННЯ, ОЦІНЮВАТИ СВОЇ ДІЇ ТА ДІЇ ІНШИХ, СПОНУКАЄ АКТУАЛІЗУВАТИ СВОЇ ЗНАННЯ.

2.1 ЗАСТОСУВАННЯ ІГОР ТА ІГРОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ВАЖЛИВЕ ПИТАННЯ, ЯКЕ ВИРІШУЄ ВЧИТЕЛЬ НА КОЖНОМУ УРОЦІ: ЯК ВИКЛИКАТИ ДО ЖИТТЯ ВНУТРІШНІ СИЛИ УЧНЯ, ЗБУДИТИ ІНТЕРЕС ДО ТОГО, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ, АКТИВІЗУВАТИ ЙОГО ПРАГНЕННЯ ДО ЗБАГНЕННЯ НОВОГО? ДЛЯ ЦЬОГО НЕОБХІДНО УРІЗНОМАНІТНИТИ  ФОРМИ І МЕТОДИ ЯК ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ В ЦІЛОМУ, ТАК І ОКРЕМИХ ЙОГО ЕТАПІВ. ТАКИМ ЧИНОМ, ГРА МАЄ БУТИ НЕВІД’ЄМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ КОЖНОГО УРОКУ Й НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ ПРОТИСТАВЛЯТИСЯ «ГОЛОВНІЙ» ЧАСТИНІ УРОКУ. НАПРИКЛАД, НА ПОЧАТКУ УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ЗАХОДИТЬ ДО КЛАСУ І ПРОПОНУЄ УЧНЯМ ЗРОБИТИ КОЛО. ДАЛІ ГОВОРИТЬ : «LOOK AT ME AND SAY: НOW ARE YOU?» НА ПЕРШИЙ ПОГЛЯД ПИТАННЯ ДУЖЕ ПРОСТЕ, АЛЕ ВАЖЛИВЕ. ДІТИ ПО ЧЕРЗІ ОТРИМУЮТЬ М’ЯЧ, ВІДПОВІДАЮТЬ НА ЗАПИТАННЯ, НЕПОМІТНО ЗОСЕРЕДЖУЮТЬСЯ, НАЛАШТОВУЮТЬСЯ НА УРОК АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. УЧНІ ПОВТОРИЛИ РІЗНОМАНІТНІ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. УРОК ПРОДОВЖУЄТЬСЯ: «GUESS. WHAT WILL WE DO AT THE LESSON?» ШКОЛЯРІ ВІДПОВІДАЮТЬ: «WЕ WILL READ. WRITE. LISTEN».  У ТАКИЙ СПОСІБ ЛЕГКО ЗАКРІПЛЮЄТЬСЯ ВИВЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ ДІЄСЛОВА  PRESENT INDEFINITE. ТАКІ ІГРОВІ МОМЕНТИ КОРИСНО ВИКОРИСТОВУВАТИ НА ВСІХ ЕТАПАХ УРОКУ. ТОДІ ГРА БУДЕ ОРГАНІЧНО ПОВ’ЯЗАНА З УРОКОМ, І ДІТЯМ ПРОСТО БУДЕ ЦІКАВО. ТАК, БАЖАЮЧИ ПЕРЕВІРИТИ, ЯК УЧНІ ЗАСВОЇЛИ СЛОВА НА ПОПЕРЕДНЬОМУ УРОЦІ,ВЧИТЕЛЬ ЗАПИТУЄ: «WHAT IS THERE IN THE BOX?».А ПОТІМ, ПОЯСНЮЮЧИ ВЖИВАННЯ ДІЄСЛОВА MAY. МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ ГРУ «FATHER, MAY I TAKE ONE STEP?»ЗВІСНО, СПРАВА НЕ В КІЛЬКОСТІ ІГОР, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НА УРОЦІ. ЙДЕТЬСЯ ПРО ЗАГАЛЬНУ ІГРОВУ АТМОСФЕРУ, ЯКА ДОЗВОЛЯЄ ВЧИТЕЛЕВІ ЗАЦІКАВИТИ УЧНІВ, НАЛАШТОВУЮЧИ НА СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ЧИ НА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО. ХОТІЛОСЯ Б ВИДІЛИТИ ЦІЛІ  ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. ОСНОВНИХ ЦІЛЕЙ ШІСТЬ: 1) ФОРМУВАННЯ ПЕВНИХ НАВИЧОК; 2) РОЗВИТОК ПЕВНИХ МОВНИХ УМІНЬ; 3) НАВЧАННЯ УМІННЮ СПІЛКУВАТИСЯ; 4) РОЗВИТОК НЕОБХІДНИХ ЗДІБНОСТЕЙ І ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ; 5) ПІЗНАННЯ (У СФЕРІ СТАНОВЛЕННЯ ВЛАСНЕ МОВИ); 6) ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ. ІГРИ МОЖНА ПОДІЛИТИ НА ПРЕДМЕТНІ ТА СЮЖЕТНІ. ПРЕДМЕТНІ ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПІЗНАННЯ ПОВНИХ ЯВИЩ І ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, КРІМ ТИХ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЗВ’ЯЗКИ ТА СТОСУНКИ МІЖ ЛЮДЬМИ. СЮЖЕТНІСТЬ ІГРИ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ТИМ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗАКОНОМІРНОСТІ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Й СПІЛКУВАННЯ. ВОНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ВИРОБНИЧІ Й ТРЕНІНГОВІ. ВИРОБНИЧІ ІГРИ У СВОЮ ЧЕРГУ, ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА ІМІТАЦІЙНІ, РОЛЬОВІ, ДІЛОВІ. ОСТАННІ Є СИНТЕЗОМ ДВОХ ПОПЕРЕДНІХ (ІМІТАЦІЙНИХ І РОЛЬОВИХ), ВОНИ НАЙБІЛЬШ СКЛАДНІ. ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДІЛОВИХ ІГОР ПОТРІБНІ ПЕВНИЙ ДОСВІД, ЯКИЙ МОЖНА НАБУТИ У НАВЧАЛЬНИХ ІГРАХ ІНШИХ ВИДІВ [15, С. 53]. ЩОДО РОЛЬОВИХ ВІДНОШЕНЬ У СЮЖЕТНИХ ІГРАХ, ТО ЇХ ПРИЙНЯТО ДІЛИТИ НА СИМЕТРИЧНІ Й АСИМЕТРИЧНІ. ПРИ СИМЕТРИЧНИХ РОЛЬОВИХ ВІДНОСИНАХ  УЧАСНИКИ ГРИ ВИСТУПАЮТЬ НОСІЯМИ ОДНІЄЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ, НАПРИКЛАД: БРАТ – СЕСТРА, УЧЕНЬ – УЧЕНЬ, ВЧИТЕЛЬ – ВЧИТЕЛЬ. СИТУАЦІЇ ТАКОГО СПІЛКУВАННЯ СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК УМІНЬ БУДУВАТИ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ З НОСІЄМ РОЛІ, ОБГОВОРЮВАТИ І ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМИ В МЕЖАХ ЗАГАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТУ. АСИМЕТРИЧНІ ВІДНОШЕННЯ СПОСТЕРІГАЮТЬСЯ ТОДІ, КОЛИ УЧАСНИКИ СПІЛКУВАННЯ РІЗНЯТЬСЯ МІЖ СОБОЮ СОЦІАЛЬНИМИ ОЗНАКАМИ. НАПРИКЛАД: УЧЕНЬ – УЧИТЕЛЬ, УЧЕНЬ – УЧЕНЬ (ЯКЩО ВОНИ НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП) ТА ІН. АСИМЕТРИЧНІ ВІДНОШЕННЯ ВПЛИВАЮТЬ І НА ПОВНУ ПОВЕДІНКУ ВІДНОСНО ДО РОЛІ ТА СТАТУСУ ПАРТНЕРА. РОЛЬОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ УЧАСНИКАМИ ГРИ Є ОСНОВНИМИ ПАРАМЕТРАМИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ХАРАКТЕР ЕМОЦІЙ. ЗАЛЕЖНО ВІД КОНКРЕТНОЇ ДИДАКТИЧНОЇ МЕТИ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ, ІНДИВІДУАЛЬНИХ, ВІКОВИХ І ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ, СЮЖЕТНО-РОЛЬОВУ ГРУ МОЖНА ПРОВОДИТИ З ОДНИМ УЧНЕМ, ГРУПОЮ АБО З ЦІЛИМ КЛАСОМ [9, С.15-22].  ЯК ОЦІНЮВАТИ РЕЗУЛЬТАТИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР? ЯКЩО ПІСЛЯ ГРИ ВМІННЯ Й НАВИЧКИ УЧНІВ НЕ ЗРОСТАЮТЬ, ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ГРА НЕ ЕФЕКТИВНА І РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ НЕГАТИВНІ. ПРИЧИН НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ МОЖЕ БУТИ ДВІ:  ПЕРША – ЯКІСТЬ САМОЇ ГРИ НИЗЬКА І НЕ ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ; ДРУГА – МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ МАЄ СЕРЙОЗНІ ВІДХИЛЕННЯ ВІД НАЛЕЖНОГО РІВНЯ. ПОЗИТИВНИЙ ЕФЕКТ ВІД ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ДЛЯ НАВЧАННЯ МАЄ ВИЯВИТИСЯ ОДРАЗУ Ж ПІСЛЯ ГРИ. ВІН ЛЕГКО ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В МОРАЛЬНОМУ ЗАДОВОЛЕННІ ВІД ГРИ ЇЇ УЧАСНИКІВ.  ВІД УРОКУ ДО УРОКУ ПОВИННІ ЗМІНЮВАТИСЯ СЮЖЕТИ, ІГРОВІ СИТУАЦІЇ. ПОСТУПОВО ЦІКАВА ГРА, ТВОРЧА КОМПОЗИЦІЯ СЛІВ ПЕРЕРОСТАЮТЬ У СПРАВЖНЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНУ ПРАЦЮ. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ТАКИХ УРОКІВ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ ПРАКТИКОЮ. ПРИВЕДЕНІ ПРИЙОМИ І МЕТОДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЗАКРІПИТИ І ЗДІЙСНИТИ ПЕРЕВІРКУ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ.  СУЧАСНА ДИДАКТИКА, ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО ІГРОВИХ ФОРМ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ, СПРАВЕДЛИВО ВБАЧАЄ В НИХ МОЖЛИВОСТІ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА ТА УЧНІВ, ПРОДУКТИВНОЇ ФОРМИ ЇХ СПІЛКУВАННЯ З НАЯВНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ ЗМАГАННЯ, БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ, ПРИРОДНОГО ІНТЕРЕСУ. ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ПРИ ЦЬОМУ Є ДУМКИ КЛАСИКІВ ПЕДАГОГІКИ. А.С.МАКАРЕНКО НАЗИВАВ ГРУ УСВІДОМЛЕНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ, А РАДІСТЬ ГРИ –  РАДІСТЮ ТВОРЧОЮ , РАДІСТЮ ПЕРЕМОГИ. В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ ВВАЖАВ,ЩО У ГРІ РОЗКРИВАЄТЬСЯ ПЕРЕД ДІТЬМИ СВІТ, ТВОРЧІ МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ. БЕЗ ГРИ НЕМАЄ І НЕ МОЖЕ БУТИ ПОВНОЦІННОГО ДИТЯЧОГО РОЗВИТКУ.     ОСНОВНИМ СТИМУЛОМ, МОТИВОМ ВИКОНАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ Є НЕ ПРЯМА ВКАЗІВКА ВЧИТЕЛЯ ЧИ БАЖАННЯ УЧНІВ ЧОГОСЬ НАВЧИТИСЯ, А ПРИРОДНЕ ПРАГНЕННЯ ДО ГРИ, БАЖАННЯ ДОСЯГТИ ІГРОВОЇ МЕТИ, ВИГРАТИ. САМЕ ЦЕ СПОНУКАЄ ШКОЛЯРІВ ДО РОЗУМОВОЇ АКТИВНОСТІ, ЯКОЇ ВИМАГАЮТЬ УМОВИ І ПРАВИЛА ГРИ (КРАЩЕ СПРИЙМАТИ ОБ'ЄКТИ І ЯВИЩА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ, УВАЖНІШЕ ВСЛУХОВУВАТИСЯ, ШВИДШЕ ОРІЄНТУВАТИСЯ НА ПОТРІБНУ ВЛАСТИВІСТЬ, ПІДБИРАТИ І ГРУПУВАТИ ПРЕДМЕТИ ТА ІН.). ДИДАКТИЧНА ГРА ЯК САМОСТІЙНА ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ МОЖЛИВА ЛИШЕ ЗА ДОСТУПНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СПРИЙНЯТТЯ ШКОЛЯРАМИ, НАЯВНОСТІ У НИХ ІНТЕРЕСУ ДО ГРИ, ЗАСВОЄННЯ НИМИ ПРАВИЛ ТА ІГРОВИХ ДІЙ, ЯКІ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ЗАЛЕЖАТЬ ВІД РІВНЯ ІГРОВОГО ДОСВІДУ. ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДИДАКТИЧНІ ІГРИ СТИМУЛЮВАЛИ РІЗНОБІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ І ЗАДОВОЛЬНЯЛИ ІНТЕРЕСИ УЧНІВ, ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ДОБИРАТИ   ЇХ  ВІДПОВІДНО ДО ПРОГРАМИ ДЛЯ КОЖНОЇ ВІКОВОЇ ГРУПИ, ВРАХОВУЮЧИ ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗМІСТ, СТУПІНЬ СКЛАДНОСТІ ІГРОВИХ ЗАВДАНЬ І ДІЙ. ТВОРЧЕ СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГА ДО СПРАВИ Є ПЕРЕДУМОВОЮ ПОСТІЙНОГО І ПОСТУПОВОГО УСКЛАДНЕННЯ, РОЗШИРЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ІГОР. ЯКЩО В УЧНІВ ЗГАСАЄ ІНТЕРЕС ДО ГРИ, ВЧИТЕЛЬ ІНІЦІЮЄ СПІЛЬНЕ ПРИДУМУВАННЯ НОВИХ ІГРОВИХ ЗАВДАНЬ, УСКЛАДНЕННЯ ПРАВИЛ, ВКЛЮЧЕННЯ ДО ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РІЗНИХ АНАЛІЗАТОРІВ І СПОСОБІВ ДІЙ, АКТИВІЗАЦІЮ ВСІХ УЧАСНИКІВ ГРИ. ДИДАКТИЧНА ГРА ЗБАГАЧУЄ ЧУТТЄВИЙ ДОСВІД ДИТИНИ, ЗАБЕЗПЕЧУЄ РОЗВИТОК СПРИЙМАННЯ. РОЗВ'ЯЗАННЯ ДИДАКТИЧНОГО ЗАВДАННЯ ФОРМУЄ ТАКОЖ І ВОЛЮ. ДОБРОСОВІСНЕ ВИКОНАННЯ ПРАВИЛ ВИМАГАЄ ВИТРИМКИ, ДИСЦИПЛІНОВАНОСТІ, ПРИВЧАЄ ДО ЧЕСНОСТІ, СПРАВЕДЛИВОСТІ, ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК ДОВІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ, ОРГАНІЗОВАНОСТІ. ЗМІСТ І ПРАВИЛА ДИДАКТИЧНИХ ІГОР ДОПОМАГАЮТЬ ФОРМУВАННЮ В УЧНІВ МОРАЛЬНИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ (ПРО БЕРЕЖНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРЕДМЕТІВ ЯК ПРОДУКТІВ ПРАЦІ ДОРОСЛИХ, ПРО НОРМИ ПОВЕДІНКИ, СТОСУНКИ З ОДНОЛІТКАМИ І ДОРОСЛИМИ ТОЩО).    ГРА, ЯК ВІДОМО, Є НАЙПРИРОДНІШОЮ І НАЙПРИВАБЛИВІШОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДЛЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. ЩЕ К.Д. УШИНСЬКИЙ ПИСАВ,ЩО ЗРОБИТИ СЕРЙОЗНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДИТИНИ ЦІКАВИМ – ОСЬ ЗАВДАННЯ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ. КОЖНА ЗДОРОВА ДИТИНА ПОТРЕБУЄ ДІЯЛЬНОСТІ І ДО ТОГО Ж СЕРЙОЗНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. З ПЕРШИХ ЖЕ УРОКІВ ТРЕБА ПРИВЧАТИ ДИТИНУ ПОЛЮБИТИ СВОЇ ОБОВ’ЯЗКИ Й ЗНАХОДИТИ ПРИЄМНІСТЬ В ЇХ ВИКОНАННІ . САМЕ ЗАВДЯКИ ІГРОВИМ ФОРМАМ ЗАНЯТЬ ВДАЄТЬСЯ ЗАЛУЧИТИ ПАСИВНИХ УЧНІВ ДО СИСТЕМАТИЧНОЇ РОЗУМОВОЇ ПРАЦІ, ДАТИ ЗМОГУ ДИТИНІ ВІДЧУТИ УСПІХ, ПОВІРИТИ В СВОЇ СИЛИ. І СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОКАЗУЮТЬ ЩО УЧНІ, ЯКІ БУЛИ НЕ ДУЖЕ ОХОЧІ ДО СЕРЙОЗНОГО І СИСТЕМАТИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ І ЯКІ ПРОТЕСТУВАЛИ ПРОТИ ВИМОГИ «ПРОЧИТАЙ СТОРІНКУ», ЗМОГЛИ ПОДОЛАТИ ТРУДНОЩІ ЧИТАННЯ САМЕ ЧЕРЕЗ ГРУ.  ПИТАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ, ВИПРАВДАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПЕВНИЙ ЧАС БУЛО ПРЕДМЕТОМ НАЙШИРШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІВ. ТАК, У ПРАЦЯХ Н.БІБІК, Н.ПІДГОРНОЇ, Н.СКРИПЧЕНКО ВІДЗНАЧАЛОСЬ, ЩО МІСЦЕ ГРИ В НАВЧАЛЬНОМУ  ПРОЦЕСІ  ЗМІНЮЄТЬСЯ: ЧИМ  МЕНШЕ РОЗВИНЕНИЙ ВОЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ, ТИМ ЧАСТІШЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ІГРОВІ ФОРМИ. У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ ГРА ПОСТУПОВО ВІДХОДИТЬ НА ДРУГИЙ ПЛАН, ПОСТУПАЮЧИСЬ СУТО «АКАДЕМІЧНИМ» ЗАСОБАМ НАВЧАННЯ. ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ГРИ НА ТИХ ЧИ ІНШИХ ЕТАПАХ УРОКУ ЗАЛЕЖИТЬ ТАКОЖ І ВІД РІВНЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ ТА ВІД СКЛАДНОСТІ ДИДАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД НИМИ. ГРА ДОПОМАГАЄ УЧНЯМ, КОЛИ ВАЖКО, КОЛИ Є НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРИТИ ДОДАТКОВИЙ ЕМОЦІЙНИЙ ФОН НАВЧАННЯ, ОПОСЕРЕДКОВАНО ВПЛИВАТИ НА ХІД І РЕЗУЛЬТАТИ ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НА МОЮ ДУМКУ, НАВЧАЛЬНА ГРА НЕСЕ В СОБІ ЗНАЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, НЕОБХІДНО ЛИШЕ ЯК В ТЕОРІЇ, ТАК І НА ПРАКТИЦІ ГЛИБШЕ РОЗКРИВАТИ САМЕ МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ НАВЧАЛЬНОГО ТА ІГРОВОГО КОМПОНЕНТ ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. НИЖЧЕ ДАЮТЬСЯ ПРИКЛАДИ ДЕЯКИХ ІГОР, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИСЯ УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС.                                               ФОНЕТИЧНІ ІГРИ                                                   НАЗВИ  СЛОВО           ВЧИТЕЛЬ АБО УЧЕНЬ   КИДАЄ   УЧНЯМ  ПО ЧЕРЗІ М’ЯЧА, НАЗИВАЮЧИ ЗВУК;  УЧНІ ПОВЕРТАЮТЬ М’ЯЧА, НАЗИВАЮЧИ З ЦИМ ЗВУКОМ СЛОВО.                                              ЯКИЙ ЗВУК Я ЗАДУМАЛА?           ВЧИТЕЛЬ НАЗИВАЄ ЛАНЦЮЖОК СЛІВ, В ЯКИХ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ОДИН  І  ТОЙ САМИЙ ЗВУК. УЧНІ ПОВИННІ ЙОГО ВІДГАДАТИ.                                               ЛЕКСИЧНІ ІГРИ                                        ГРА «СНІГОВИЙ КЛУБОЧОК»           УЧНІ СІДАЮТЬ ПО ПРИНЦИПУ "КРУГЛОГО СТОЛА", У ЦЕНТРІ ЯКОГО - КАРТКИ З    ЛЕКСИКОЮ , ЯКА ВИВЧАЄТЬСЯ. ОДИН З УЧНІВ БЕРЕ КАРТКУ, ПОКАЗУЄ ЇЇ ТА ВЖИВАЄ ДАНЕ СЛОВО АБО ВИРАЗ У РЕЧЕННІ. ДРУГИЙ УЧЕНЬ БЕРЕ ІНШУ КАРТКУ ТА ПРИДУМУЄ НОВЕ РЕЧЕННЯ, ЯКЕ ЛОГІЧНО ПОВ’ЯЗАНЕ З ПОПЕРЕДНІМ ТОЩО.                                             ЧОТИРИ СТИХІЇ             ГРАЮЧІ СІДАЮТЬ ПО КОЛУ. ОДИН З НИХ КИДАЄ ДРУГОМУ М’ЯЧА АБО ХУСТКУ, ЗАВ’ЯЗАНУ ВУЗЛОМ, І НАЗИВАЄ ПРИ ЦЬОМУ ОДНУ З СТИХІЙ: ПОВІТРЯ, ВОДУ, ЗЕМЛЮ АБО ВОГОНЬ. УЧАСНИК ГРИ, ПО ЯКОГО ВІН ЗВЕРТАЄТЬСЯ, ПОВИНЕН ВІДРАЗУ НАЗВАТИ  ЖИВУ ІСТОТУ, ЯКА ЖИВЕ В НАЗВАНІЙ СТИХІЇ. НАПРИКЛАД, ЯКЩО БУЛО НАЗВАНО ПОВІТРЯ, ТО ПТАХА, ЯКЩО ВОДА - РИБУ, ЯКЩО ЗЕМЛЯ - ТВАРИНУ. ЯКЩО БУЛО НАЗВАНО ВОГОНЬ, ТО ВСІ ГРАЮЧІ ШВИДКО МІНЯЮТЬ СВОЇ МІСЦЯ АБО ВСІ ВСТАЮТЬ, ВИСОКО ПІДНІМАЮТЬ РУКИ, ДВА РАЗИ ОБЕРТАЮТЬСЯ І ЗНОВУ СІДАЮТЬ НА СВОЇ МІСЦЯ. ЯКЩО НА РАХУНОК 1,2,3 ХТОСЬ НЕ ЗМОЖЕ ВІДПОВІСТИ, ТОЙ ДАЄ ФАНТ. ПЕРЕД ГРОЮ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ПОВТОРИТИ ЗНАЙОМІ НАЗВИ ПТАХІВ, РИБ, ТВАРИН І ЗВІРІВ.                               ГРА НА ЗАСВОЄННЯ ПРАВИЛ ЧИТАННЯ                                  READ FLASH CARDS УЧИТЕЛЬ У ШВИДКОМУ ТЕМПІ ПОКАЗУЄ УЧНЯМ FLASH CARDS НА ВІДОМІ ПРАВИЛА ЧИТАННЯ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ВОНИ ПРАВИЛЬНО ПРОЧИТАЛИ ЇХ. ТОЙ, ХТО ПОМИЛИТЬСЯ, ВИБУВАЄ З ГРИ. КАРТКИ, ЩО БУЛИ НЕПРАВИЛЬНО  ПРОЧИТАНІ, ВІДКЛАДАЮТЬ У БІК, А ПОТІМ ЗНОВУ ЇХ ЧИТАЮТЬ УГОЛОС. ГРА ДЛЯ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЮ   ТВОРЧИЙ ДИКТАНТ УЧИТЕЛЬ ДИКТУЄ ОКРЕМІ РЕЧЕННЯ (СЛОВА, ФРАЗИ, РОЗПОВІДЬ), А УЧНІ МАЛЮЮТЬ ТЕ, ЩО ЧУЮТЬ. ПОТІМ РОБЛЯТЬ ПІДПИСИ ПІД МАЛЮНКАМИ (СЛОВА, ФРАЗИ, РЕЧЕННЯ, РОЗПОВІДЬ). В ДАНОМУ ВИПАДКУ ПАРАЛЕЛЬНО ВИРІШУЄТЬСЯ ЗАВДАННЯ   НАВЧАТИ ПИСЬМУ.                         ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК                                                ОПИШИ                                                           ВСІ УЧАСНИКИ ПО ЧЕРЗІ ГОВОРЯТЬ ОДНЕ РЕЧЕННЯ ПО ЗМІСТУ ІЛЮСТРАЦІЇ, ДОТРИМУЮЧИСЬ ЛОГІКИ МОВЛЕННЯ. ПЕРЕМОЖЕЦЬ ТОЙ, ЧИЄ РЕЧЕННЯ БУДЕ ОСТАННІМ.                                         A BIRTHDAY PARTY УЧИТЕЛЬ ОБИРАЄ ВЕДУЧОГО І ГОВОРИТЬ: «RUSLANA IS NINE TODAY. LET’S HAVE A BIRTHDAY PARTY. GET YOUR PRESENTS READY ». УЧНІ БЕРУТЬ ІГРАШКИ І ПО ЧЕРЗІ ВІТАЮТЬ ДІВЧИНКУ. --GOOD MORNING, RUSLANA! I WISH YOU MANY HAPPY RETURNS OF THE DAY! --GOOD MORNING, PETER. --HOW OLD ARE YOU TODAY? --I AM NINE. --HERE IS MY PRESENT FOR YOU. --THANK YOU. ПІСЛЯ ТОГО, ЯК УСІ ДІТИ ПРИВІТАЮТЬ РУСЛАНУ, ВЧИТЕЛЬ ЗАПИТУЄ: “WHAT PRESENTS DO YOU HAVE?” ВЕДУЧА НАЗИВАЄ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ ВСІ РУСЛАНИНІ ПОДАРУНКИ.                                        ЛЕКСИЧНІ ІГРИ                                                                                                       RAINBOW      У КОЖНОГО УЧНЯ НА ПАРТАХ КОЛЬОРОВІ ОЛІВЦІ. ВЧИТЕЛЬ ПОЯСНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ: ДІТИ, ВИ, МАБУТЬ, ПОМІЧАЛИ, ЩО ПІСЛЯ ДОЩУ, КОЛИ ІЗ-ЗА ХМАР   ВИГЛЯДАЄ СОНЕЧКО, З’ЯВЛЯЄТЬСЯ РІЗНОКОЛЬОРОВА ВЕСЕЛКА. ДАВАЙТЕ МИ ТАКОЖ НАМАЛЮЄМО ТАКУ ВЕСЕЛКУ, АЛЕ ІСНУЄ ОДНА УМОВА: ВИ НАМАЛЮЄТЕ КОЛЬОРИ ВЕСЕЛКИ В ТОМУ ПОРЯДКУ, ЯК Я ЗАРАЗ СКАЖУ : VIOLET, BLUE, RED, YELLOW, ORANGE,GREEN,BROWN.                                                               GUESS ,  WHAT  COLOUR  IS  IT?        НА ДОШЦІ – РІЗНОКОЛЬОРОВІ ПАПЕРОВІ ПРАПОРЦІ. ОДИН  З УЧНІВ ВИХОДИТЬ ДО ДОШКИ, ПОКАЗУЮЧИ НА КОНКРЕТНИЙ КОЛІР. ІНШИЙ УЧЕНЬ СТОЇТЬ В ЦЕЙ ЧАС СПИНОЮ ДО ДОШКИ. ПІСЛЯ ВКАЗУВАННЯ КОЛЬОРУ ПЕРШИМ УЧНЕМ ДРУГИЙ УЧЕНЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ І НАМАГАЄТЬСЯ ВГАДАТИ КОЛІР.  PUPIL 1: IS IT GREEN? PUPIL 2: NO, IT IS NOT. PUPIL 1: IS IT RED? PUPIL 2: YES, IT IS.                                                                                                               TELL, WHAT CAN BE RED (WHITE)...?     ВЧИТЕЛЬ ГОВОРИТЬ УЧНЯМ, ЩО НАС ОТОЧУЄ БАГАТО ПРЕДМЕТІВ РІЗНИХ КОЛЬОРІВ. Є РЕЧІ, ЯКІ БУВАЮТЬ ТІЛЬКИ ОДНОГО КОЛЬОРУ, А Є ПРЕДМЕТИ  РІЗНИХ КОЛЬОРІВ. TEACHER: TELL ME, WHAT CAN BE RED? PUPIL 1: BERRIES CAN BE RED. PUPIL 2: CHEEKS CAN BE RED. .                                                                   2.2  МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЗМІСТ МОВНОГО МАТЕРІАЛУ І ХАРАКТЕР ЗАВДАНЬ МАЮТЬ БУТИ ПІДІБРАНІ ВІДПОВІДНО ДО ВІКУ ШКОЛЯРІВ ТА РІВНЯ ПІДГОТОВКИ ПЕВНОГО КЛАСУ. НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ ОСОБЛИВОЇ УВАГИ ЗАСЛУГОВУЮТЬ ІГРИ НА ПРОСТЕ СПРИЙМАННЯ І ВІДТВОРЕННЯ МАТЕРІАЛУ, А НА НАСТУПНОМУ — НА РОЗВИТОК В УЧНІВ УМІНЬ ВИЯВЛЯТИ, ЗІСТАВЛЯТИ І ПОРІВНЮВАТИ ЯВИЩА ТА ФАКТИ; АНАЛІЗУВАТИ І УЗАГАЛЬНЮВАТИ ЇХ; РОБИТИ ПРАВИЛЬНІ ВИСНОВКИ ТОЩО. ГРУ ПІДБИРАЄ ВЧИТЕЛЬ, БО ЛИШЕ ВІН МОЖЕ ВИРІШИТИ, ЩО КРАЩЕ ЗАПРОПОНУВАТИ САМЕ ЦИМ УЧНЯМ.    ОСОБЛИВУ УВАГУ ПРИВЕРТАЮТЬ ДО СЕБЕ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ ІГРИ-ДРАМАТИЗАЦІЇ, ОСНОВОЮ ЯКИХ Є КОРОТКА КАЗКА. ВОНИ КОРИСНІ ПЕРШ ЗА ВСЕ ТИМ, ЩО РОЗВИВАЮТЬ ОБРАЗНУ, ВИРАЗНУ МОВУ ДИТИНИ.  БЕРУЧИ УЧАСТЬ У ГРІ - ДРАМАТИЗАЦІЇ, ДИТИНА СТАЄ ОДНОЧАСНО ОБ’ЄКТОМ , НА ЯКИЙ СПРЯМОВАНА ВОЛЯ ВИКЛАДАЧА, І СУБ'ЄКТОМ, ЩО ПІЗНАЄ СВІТ. ДИДАКТИЧНА ГРА – ЦЕ ПРАКТИЧНА ГРУПОВА ВПРАВА З ВИРОБЛЕННЯ ОПТИМАЛЬНИХ РІШЕНЬ, ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ У ШТУЧНО СТВОРЕНИХ УМОВАХ, ЩО ВІДТВОРЮЮТЬ РЕАЛЬНУ ОБСТАНОВКУ.    ГОЛОВНА МЕТА РОЛЬОВОЇ ГРИ – РОЗВИВАТИ ЗДІБНОСТІ ШКОЛЯРІВ, ПРИЩЕПЛЮВАТИ УМІННЯ ПРИЙМАТИ ПРАВИЛЬНІ РІШЕННЯ. У РОЛЬОВИХ ІГРАХ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ОСОБИСТІСТЬ УЧНЯ, ЙОГО ЗДІБНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ.  ЩОБ УРОК БУВ ЦІКАВИМ І ЕФЕКТИВНИМ, НА ЙОГО РІЗНИХ ЕТАПАХ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ВІКТОРИНИ, КРОСВОРДИ ЗА ТЕМАМИ УРОКУ ЧИ РОЗДІЛУ. СКЛАДАЮЧИ КРОСВОРД, УЧИТЕЛЬ МАЄ ДОТРИМУВАТИСЯ ВИМОГ ПРОВЕДЕННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР. ПІД ЧАС ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЇ ПІДГОТОВЧОЇ РОБОТИ УЧНІ РОЗВ’ЯЗУЮТЬ ЗАПРОПОНОВАНІ КРОСВОРДИ З ВИВЧЕНОЇ ТЕМИ. ОТЖЕ, КРОСВОРД, З ОДНОГО БОКУ, ВНОСИТЬ В УРОК ЕЛЕМЕНТ ГРИ, А З ІНШОГО – СПРИЯЄ ГЛИБШОМУ ЗАСВОЄННЮ ВИВЧЕНОГО. НА УРОКАХ ЗАКРІПЛЕННЯ ПРОЙДЕНОГО МАТЕРІАЛУ ЧИ ПОВТОРЕННІ, УЧНІ ЛЮБЛЯТЬ ПРАЦЮВАТИ ДИНАМІЧНИМИ ПАРАМИ. ПОПЕРЕДНЬО ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄ КАРТКИ З 2-3 ПРАКТИЧНИМИ ЗАВДАННЯМИ З ТЕМИ, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ. ОДЕРЖАВШИ КАРТКУ, ДВОЄ УЧНІВ ПЕРШЕ ЗАВДАННЯ ВИКОНУЮТЬ СПІЛЬНО. ОДИН УЧЕНЬ ПОЯСНЮЄ ІНШОМУ, ЯК ПОТРІБНО ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ, А ТОЙ СЛУХАЄ, ЗАПИТУЄ АБО ВИСЛОВЛЮЄ СВОЄ РОЗУМІННЯ. ДРУГЕ І ТРЕТЄ ЗАВДАННЯ ДІТИ ВИКОНУЮТЬ САМОСТІЙНО, ЗАНОТОВУЮЧИ ЇХ ДО ЗОШИТІВ, А ПОТІМ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ОДИН ОДНОГО З ВІДПОВІДНИМ КОМЕНТУВАННЯМ ДОПУЩЕНИХ ПОМИЛОК.   ГРУ МОЖНА ПРОПОНУВАТИ НА ПОЧАТКУ УРОКУ. ТАКІ ІГРИ МАЮТЬ ЗБУДИТИ ДУМКУ УЧНЯ, ДОПОМОГТИ ЙОМУ ЗОСЕРЕДИТИСЬ І ВИДІЛИТИ ОСНОВНЕ, НАЙВАЖЛИВІШЕ, СПРЯМОВУВАТИ УВАГУ НА САМОСТІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ІНКОЛИ ГРА МОЖЕ БУТИ НІБИ ФОНОМ ДЛЯ ПОБУДОВИ ВСЬОГО УРОКУ. КОЛИ Ж УЧНІ СТОМЛЕНІ ЇМ ДОЦІЛЬНО ЗАПРОПОНУВАТИ РУХЛИВУ ГРУ. ІГРИ ВАЖЛИВО ПРОВОДИТИ СИСТЕМАТИЧНО І ЦІЛЕСПРЯМОВАНО НА КОЖНОМУ УРОЦІ, ПОЧИНАЮЧИ З ЕЛЕМЕНТАРНИХ ІГРОВИХ СИТУАЦІЙ, ПОСТУПОВО УСКЛАДНЮЮЧИ І УРІЗНОМАНІТНЮЮЧИ ЇХ У МІРУ НАГРОМАДЖЕННЯ В УЧНІВ ЗНАНЬ, ВИРОБЛЕННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК, ЗАСВОЄННЯ ПРАВИЛ ГРИ, РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ, ВИХОВАННЯ  КМІТЛИВОСТІ, САМОСТІЙНОСТІ, НАПОЛЕГЛИВОСТІ ТОЩО[2,С.80].. ГРА Є ЕФЕКТИВНИМ ЗАСОБОМ НАВЧАННЯ, ЩО ОХОПЛЮЄ РІЗНІ ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СЛУХАННЯ, ГОВОРІННЯ, ЧИТАННЯ, ПИСЬМО), ВОНА ДОПОМАГАЄ В ОВОЛОДІННІ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ, А КРІМ ТОГО УЧНІ ВІДЧУВАЮТЬ ЕМОЦІЙНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ЯК У ПРОЦЕСІ ГРИ, ТАК І ПРИ ДОСЯГНЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ.       З       ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ, ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ, ПОСТАВЛЕНИХ ВИКЛАДАЧЕМ ІНОЗЕМНОЇ   МОВИ, ГРА (СПОКІЙНА ДИДАКТИЧНА, РУХЛИВА АБО ОБМЕЖЕНО РУХЛИВА) ПОВИННА ЧЕРГУВАТИСЯ З ІНШИМИ ВИДАМИ РОБОТИ. ПРИ ЦЬОМУ ВАЖЛИВО ПРИВЧАТИ ДІТЕЙ РОЗМЕЖОВУВАТИ ГРУ І УРОК. ТАКИМ ЧИНОМ, ҐРУНТУЮЧИСЬ НА ВИЩЕ СКАЗАНОМУ , МОЖНА СТВЕРДЖУВАТИ, ЩО ГРА ЯК ЗАСІБ  ГАРАНТУЄ ПОЗИТИВНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН, ПІДВИЩУЄ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ І ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ПЕДАГОГІВ І УЧНІВ, У ВІДМІННОСТІ ВІД МОНОТОННОГО ВИКОНАННЯ ПЕВНИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО НАПІВСОННОЇ ОБСТАНОВКИ  В КЛАСІ. В ЦІЛОМУ, НА УСІХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ, ГРА СПРИЙМАЄТЬСЯ ЯК ЦІКАВЕ, ЯСКРАВЕ, НЕОБХІДНЕ ДЛЯ ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЗАНЯТТЯ , І ЧИМ СТАРШИЙ ШКОЛЯР, ТИМ БІЛЬШЕ ВІН ВІДЧУВАЄ ЗНАЧЕННЯ ГРИ. У ЗВ'ЯЗКУ З ЦИМ МОЖНА ЦІЛКОМ ПОГОДИТИСЯ З ДУМКОЮ ВІДОМОГО ПЕДАГОГА ШАЦЬКОГО С. Т., ЯКИЙ ПИСАВ,  ЩО ГРА - ЦЕ ЖИТТЄВА ЛАБОРАТОРІЯ ДИТИНСТВА, ЯКА ДАЄ ТОЙ АРОМАТ, ТУ АТМОСФЕРУ МОЛОДОГО ЖИТТЯ, БЕЗ ЯКОГО ЦЯ ПОРА ЇЇ БУЛА ДАРЕМНА ДЛЯ ЛЮДСТВА. САМЕ В ГРІ Є НАЙБІЛЬШ ЦІННЕ ЯДРО РОЗУМНОЇ ШКОЛИ ДИТИНСТВА . АЛЕ, ЯК ЗГАДУВАЛОСЯ РАНІШЕ, НЕ ВАРТО ЗАХОПЛЮВАТИСЯ, ПАМ'ЯТАЮЧИ ПРО ТЕ, ЩО ГРА НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА УСІ ЇЇ ПОЗИТИВНІ МОМЕНТИ, ЦЕ ТІЛЬКИ ЗАСІБ, МЕТОД УЧБОВОЇ РОБОТИ, А МЕТОЮ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ОСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ І ПРИДБАННЯ ЗНАНЬ.             ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГРОВОГО МАТЕРІАЛУ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ ШКІЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ СВОЇМ ЗМІСТОМ СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ТА САМОСТІЙНУ ПОШУКОВУ РОБОТУ ШКОЛЯРІВ. ІГРИ НЕ ПІДМІНЯЮТЬ ІНШІ ФОРМИ І ВИДИ РОБОТИ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ, А ТІЛЬКИ ДОПОВНЮЮТЬ ЇХ. ВОНИ СПРИЯЮТЬ ДОСЯГНЕННЮ ВИСОКОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗАНЯТЬ ТА ВИХОВУЮТЬ ЛЮБОВ ДО АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. ІГРОВІ СИТУАЦІЇ ЗАНЯТЬ ПОВИННІ МОДЕЛЮВАТИ ДИТЯЧЕ СПІЛКУВАННЯ, ІГРИ, АНАЛОГІЧНІ ІГРАМ РІДНОЮ МОВОЮ, ПОЄДНУВАТИ МОВЛЕННЄВІ ТА НЕ МОВЛЕННЄВІ ДІЇ, ВЕРБАЛЬНЕ ТА НЕВЕРБАЛЬНЕ СПІЛКУВАННЯ, ВІЗУАЛЬНЕ ТА ЗВУКОВЕ ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ВИКОРИСТАННЯ АНГЛОМОВНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ДЖЕРЕЛ, АДРЕСОВАНИХ ДІТЯМ (ПІСНІ, ВІРШІ, ІГРИ ). ОСОБЛИВА УВАГА МАЄ ПРИДІЛЯТИСЯ ЛОГІЧНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ВИКОРИСТАННЯ РЕЦЕПТИВНИХ, РЕПРОДУКТИВНИХ, ПРОДУКТИВНИХ, КОМУНІКАТИВНИХ ТА УМОВНО-КОМУНІКАТИВНИХ ВПРАВ. З УРАХУВАННЯМ ІНТЕГРОВАНОГО І ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДІВ, ЯКІ АКТИВНО ВПРОВАДЖУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС СУЧАСНОГО  ШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ, ЗАНЯТТЯ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МАЮТЬ ОРГАНІЧНО ІНТЕГРУВАТИ У СВОЇЙ СТРУКТУРІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗНАЧУЩІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ШКОЛЯРА. ТАК, НА ТЛІ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ ТА ІГРОВОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ПЕДАГОГ ВИКОРИСТОВУЄ ЕЛЕМЕНТИ: РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ФІЗКУЛЬТПАУЗИ З КІЛЬКОХ ПРОСТИХ ВПРАВ У СУПРОВОДІ ОКРЕМИХ ВКАЗІВОК, КОМАНД ЧИ РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ; РУХЛИВІ ІГРИ; РУХОВІ ВПРАВИ; ІМІТАЦІЇ РУХІВ ТВАРИН ЧИ ПРЕДМЕТІВ); ОБРАЗОТВОРЧОСТІ (МАЛЮВАННЯ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ ВЧИТЕЛЯ); ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ДОРУЧЕННЯ ІЗ САМООБСЛУГОВУВАННЯ, ГОСПОДАРСЬКО-ПОБУТОВОЇ ПРАЦІ, ЧЕРГУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ); ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ (ДРАМАТИЗАЦІЇ, ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ ІЗ СЕРІЄЮ ПОПЕРЕДНІХ РЕПЕТИЦІЙ); МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (СПІВ, ТАНЦЮВАЛЬНІ  РУХИ ДО ПІСЕНЬОК,  РУХЛИВИХ ІГОР ТА ІН. ).              САМЕ В ІГРАХ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ НЕВИМУШЕНЕ СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З КОЛЕКТИВОМ КЛАСУ, ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ УЧИТЕЛЕМ І УЧНЕМ. У ПРОЦЕСІ ГРИ В ДІТЕЙ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ЗВИЧКА ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ, ПРАЦЮВАТИ ВДУМЛИВО, САМОСТІЙНО, РОЗВИВАЄТЬСЯ УВАГА, ПАМ’ЯТЬ,ФАНТАЗІЯ, ЖАДОБА ДО ЗНАНЬ.       ЗАПРОПОНОВАНІ  ІГРИ МОЖУТЬ БУТИ ВИКОРИСТАНІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛІ ЯК НА УРОЦІ, ТАК І В ПОЗАШКІЛЬНІЙ РОБОТІ: НА ЗАНЯТТЯХ  ГУРТКА, ПРИ ПРОВЕДЕННІ КОНКУРСІВ, ВІКТОРИН ТОЩО.

ПІД ЧАС ГРИ ДИТИНА ОЗНАЙОМЛЮЄТЬСЯ З ВЕЛИКИМ ДІАПАЗОНОМ ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ Й ВЗАЄМОСТОСУНКІВ, ВЧИТЬСЯ РОЗРІЗНЯТИ ДОБРО І ЗЛО. ЗАВДЯКИ ГРІ У ДИТИНИ ФОРМУЄТЬСЯ ЗДАТНІСТЬ ВИЯВЛЯТИ СВОЇ ОСОБЛИВОСТІ, ВИЗНАЧАТИ, ЯК ВОНИ СПРИЙМАЮТЬСЯ ІНШИМИ,  З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ПОТРЕБА БУДУВАТИ СВОЮ ПОВЕДІНКУ З УРАХУВАННЯМ МОЖЛИВОЇ РЕАКЦІЇ ІНШИХ. У ПРОЦЕСІ ГРИ В УЧНІВ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ЗВИЧКА ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ, САМОСТІЙНО ДУМАТИ, РОЗВИВАТИ УВАГУ. ЗАХОПИВШИСЬ ГРОЮ, ДІТИ НЕ ПОМІЧАЮТЬ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ, ДО АКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ НАВІТЬ НАЙПАСИВНІШІ УЧНІ. КОЛИ ВЧИТЕЛЬ ВИКОРИСТОВУЄ НА УРОЦІ ЕЛЕМЕНТИ ГРИ, ТО В КЛАСІ СТВОРЮЄТЬСЯ ДОБРОЗИЧЛИВА ОБСТАНОВКА, БАДЬОРИЙИ НАСТРІЙ, БАЖАННЯ ВЧИТИСЯ. ПЛАНУЮЧИ УРОК, УЧИТЕЛЬ МАЄ ЗВАЖАТИ НА ВСІХ УЧНІВ, ДОБИРАТИ ІГРИ, ЯКІ БУЛИ Б ЦІКАВІ Й ЗРОЗУМІЛІ.

К.Д. УШИНСЬКИЙ З ПРИВОДУ ГРИ ПИСАВ: «У ДИДАКТИЧНІЙ ГРІ ФОРМУЮТЬСЯ ВСІ СТОРОНИ ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ, ЇЇ РОЗУМ, ЇЇ СЕРЦЕ І ЇЇ ВОЛЯ, І ЯКЩО ГОВОРЯТЬ, ЩО ІГРИ ПРОРІКАЮТЬ МАЙБУТНЮ ДОЛЮ ДИТИНИ, ТО ЦЕ ПРАВДИВО В ПОДВІЙНОМУ РОЗУМІННІ: НЕ ТІЛЬКИ У ГРІ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ І ВІДНОСНА СИЛА ЇЇ ДУШІ, АЛЕ Й САМА ГРА МАЄ ВЕЛИКИЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ДИТЯЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ І НАХИЛІВ, А ОДНОЧАСНО І НА ЇЇ МАЙБУТНЮ ДОЛЮ» [ 4,С.64].

  ОДНА З НАЙВАЖЛИВІШИХ СФЕР У ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ, РАЗОМ З ПРАЦЕЮ, НАВЧАННЯМ, МИСТЕЦТВОМ, СПОРТОМ Є ГРА, ВОНА ЗАБЕЗПЕЧУЄ НЕОБХІДНІ ЕМОЦІЙНІ УМОВИ ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО, ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ. ДЛЯ ПЕДАГОГА ВОНА СТАЄ ІНСТРУМЕНТОМ ВИХОВАННЯ, ЩО ДАЄ ЗМОГУ ПОВНІСТЮ ВРАХОВУВАТИ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ, РОЗВИВАТИ ІНІЦІАТИВУ, СТВОРЮВАТИ АТМОСФЕРУ РОЗКУТОСТІ, САМОСТІЙНОСТІ, ТВОРЧОСТІ ТА УМОВИ ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДАНОЇ РОБОТИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ТИМ, ЩО ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ В ШКОЛІ ЗА ОСТАННІ РОКИ ЗАЗНАЛИ СУТТЄВИХ ЗМІН . СЬОГОДНІ СУЧАСНА ОСВІТА ПОКЛИКАНА ЗАБЕЗПЕЧИТИ І СОЦІАЛЬНУ АДАПТАЦІЮ УЧНІВ, СПРИЯТИ ЇХ СУСПІЛЬНОМУ І ГРОМАДЯНСЬКОМУ САМОВИЗНАЧЕННЮ. ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ НА УРОКАХ  В ШКОЛІ Є ОДНИМ ІЗ НАЙЕФЕКТИВНІШИХ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ, ТОМУ ЩО ІГРОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПОЛЕГШУЮТЬ ЗАСВОЄННЯ ДОСИТЬ СКЛАДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ДИТИНИ, АКТИВІЗУЮТЬ ЇЇ УВАЖНІСТЬ. 

МЕТОЮ  РОБОТИ Є ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ, ТАКИХ ЯК МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ІГРОВОГО ПІДХОДУ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, РОЛЬ ГРИ У ВИХОВАННІ ТА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ, А ТАКОЖ РОЗРОБКА МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ДАНОЇ МЕТИ МИ  ПРОАНАЛІЗУЄМО ПРАЦІ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ НАУКОВЦІВ ПО ДАНОМУ ПИТАННЮ, РОЗГЛЯНЕМО ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОЛІ ГРИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ТА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ, ДАМО ХАРАКТЕРИСТИКУ РІЗНИХ ТИПІВ ІГОР ТА ВИМОГ ДО НИХ, ДОВЕДЕМО ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГРИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ. ОБ’ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ Є МЕТОДИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ГРИ ЯК ЕФЕКТИВНОГО МЕТОДУ ЗАОХОЧЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ.

РОЗДІЛ І. РОЛЬ ГРИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ТА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

 СПРОБИ РОЗГАДАТИ «ТАЄМНИЦЮ» ПОХОДЖЕННЯ ГРИ РОБИЛИСЯ ВЧЕНИМИ РІЗНИХ НАПРЯМІВ НАУКИ ВПРОДОВЖ БАГАТЬОХ СОТЕНЬ РОКІВ. ДО ЦИХ ПІР В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ ІСНУЮТЬ ПОЛЯРНІ ТОЧКИ ЗОРУ – ВІД ПОВНОГО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВМІСТУ ВИХОВНОЇ РОЛІ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДО КРАЙНЬОГО ЇЇ ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ І НАВІТЬ АБСОЛЮТИЗАЦІЇ КУЛЬТУРНОГО ЗНАЧЕННЯ ГРИ.

У СУЧАСНІЙ МЕТОДИЦІ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ПРОБЛЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ ГРИ НА УРОКАХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НАБУЛА ЗНАЧНОГО ПОШИРЕННЯ В РОБОТАХ ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ АВТОРІВ, ЗОКРЕМА М. А. АРИЯН, К. М. ВАЛУЄВОЇ, М. О. БУРЛАКОВА, В. А. АРТЕМОВА, О. В. СТАНІШЕВСЬКОЇ, Н. Н. ПРУСАКОВА, Л. С. ПАНОВОЇ, Р. П. МІЛЬРУДА, Г. Б. НІМЧУК, В. М. ЯНІНОЇ, В. С. ЦЕТЛІНА, Ш. АМОНАШВІЛІ, П. ПІДКАСИСТОГО, Т. ШКВАРІНОЇ, Н.БІБІК, І. БЕХА ТА ІНШИХ. ОСНОВНОЮ ДУМКОЮ ДАНИХ АВТОРІВ Є ТЕ, ЩО ШКОЛА ПОВИННА ПІДГОТУВАТИ СВОЇХ УЧНІВ ДО СПІЛКУВАННЯ В РЕАЛЬНИХ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЯХ, НАВЧИТИ ЗДОБУВАТИ ЗНАННЯ САМОСТІЙНО З МЕТОЮ ВДОСКОНАЛЕННЯ В ГАЛУЗІ ОБРАНОЇ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ. ЗВІДСИ ПОТРЕБА В ШИРОКОМУ ВИКОРИСТАННІ ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ ТА ІГРОВИХ МЕТОДІВ, ЯКІ НАБЛИЖУЮТЬ УЧНІВ ДО УМОВ РЕАЛЬНОГО СПІЛКУВАННЯ.

СЛІД ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ДЛЯ БІЛЬШОСТІ НАУКОВИХ КОНЦЕПЦІЙ ХАРАКТЕРНЕ ТРАКТУВАННЯ ГРИ ЯК ПЕРЕВАЖНО ДИТЯЧОЇ, ДОШКІЛЬНОЇ ОСОБЛИВОЇ «ЗОНИ» ДИТЯЧОГО ЖИТТЯ.

  ДАВНО ВІДМІЧЕНО, ЩО У ЛЮДИНИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В ПАМ'ЯТІ, А ВІДПОВІДНО І В НАВИКАХ, ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, КОЛИ ВІН БЕРЕ УЧАСТЬ В ПРОЦЕСІ З ЦІКАВІСТЮ, А НЕ СПОСТЕРІГАЄ З БОКУ[1, С. 3-5]. ЗАСТОСУВАННЯ НЕТРАДИЦІЙНИХ, НЕСТАНДАРТНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ БЛАГОТВОРНО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА УЧБОВОМУ ПРОЦЕСІ. НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК – ЦЕ УРОК, ЯКИЙ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ НЕСТАНДАРТНИМ ПІДХОДОМ ДО ВІДБОРУ ЗМІСТУ УЧБОВОГО МАТЕРІАЛУ, ДО ПОЄДНАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ, ДО ЗОВНІШНЬОГО ОФОРМЛЕННЯ. ОДНА З ФОРМ ТАКИХ УРОКІВ Є ГРА – МЕТОД НАВЧАННЯ, СПРЯМОВАНИЙ НА МОДЕЛЮВАННЯ РЕАЛЬНОЇ ДІЙСНОСТІ З МЕТОЮ УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ В МОДЕЛЬОВАНІЙ СИТУАЦІЇ. ОСНОВНА МЕТА ГРИ – ПІДНЯТИ ІНТЕРЕС УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ, І ТИМ САМИМ ПІДВИЩИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ. ГРА ДАРУЄ РАДІСТЬ І ЗАХОПЛЕННЯ, БО ПРОЦЕС ГРИ СПОВНЕНИЙ НЕСПОДІВАНОК, А РЕЗУЛЬТАТ – ТАЄМНИЦЯ. 

УРОК-ГРУ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК ОДНУ З ФОРМ АКТИВНОГО НАВЧАННЯ, ТАКІ УРОКИ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ТВОРЧИЙ ПІДХІД З БОКУ ВЧИТЕЛЯ І УЧНЯ. ГРА Є МЕТОДОМ НАВЧАННЯ ,  ВИМАГАЄ У ДИТИНИ ВІДДАЧУ МАКСИМУМУ СВОЄЇ ЕНЕРГІЇ, РОЗУМУ, ВИТРИМКИ, САМОСТІЙНОСТІ. ДЛЯ УЧНІВ УРОК-ГРА – ПЕРЕХІД В ІНШИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН, ЦЕ ІНШИЙ СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ, ПОЗИТИВНІ ЕМОЦІЇ, ВІДЧУТТЯ СЕБЕ В НОВІЙ ЯКОСТІ. ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ УРОК-ГРА, З ОДНОГО БОКУ – МОЖЛИВІСТЬ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ УЧНІВ, ОЦІНИТИ ЇХ ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ВИРІШИТИ ВНУТРІШНІ ПРОБЛЕМИ (НАПРИКЛАД, СПІЛКУВАННЯ), З ІНШОГО БОКУ, ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ, ТВОРЧОГО ПІДХОДУ ДО РОБОТИ, ЗДІЙСНЕННЯ ВЛАСНИХ ІДЕЙ.

ГРА Є НАЙПРИРОДНІШОЮ І НАЙПРИВАБЛИВІШОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ. ЦЕ  К. Д. УШИНСЬКИЙ ПИСАВ: «ЗРОБИТИ СЕРЙОЗНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ДИТИНИ ЦІКАВИМ –ОСЬ ЗАВДАННЯ ПОЧАТКОВОГО НАВЧАННЯ. КОЖНА ЗДОРОВА ДИТИНА ПОТРЕБУЄ ДІЯЛЬНОСТІ І ДО ТОГО Ж СЕРЙОЗНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ… З ПЕРШИХ Ж УРОКІВ ПРИВЧАЙТЕ  ДИТИНУ ПОЛЮБИТИ СВОЇ ОБОВ’ЯЗКИ Й ЗНАХОДИТИ ПРИЄМНІСТЬ В ЇХ ВИКОНАННІ»   [12, С. 34]. САМЕ В ІГРАХ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ НЕВИМУШЕНЕ СПІЛКУВАННЯ ДИТИНИ З КОЛЕКТИВОМ КЛАСУ, ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ МІЖ УЧИТЕЛЕМ І УЧНЕМ. У ПРОЦЕСІ ГРИ В ДІТЕЙ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ ЗВИЧКА ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЯ, ПРАЦЮВАТИ ВДУМЛИВО, САМОСТІЙНО, РОЗВИВАЄТЬСЯ УВАГА, ПАМ’ЯТЬ, ЖАДОБА ДО ЗНАНЬ. ЗАДОВОЛЬНЯЮЧИ СВОЮ ПРИРОДНУ НЕВСИПУЩУ ПОТРЕБУ В ДІЯЛЬНОСТІ, В ПРОЦЕСІ ГРИ ДИТИНА «ДОБУДОВУЄ» В УЯВІ ВСЕ, ЩО НЕДОСТУПНЕ ЇЙ В НАВКОЛИШНІЙ ДІЙСНОСТІ, У ЗАХОПЛЕННІ НЕ ПОМІЧАЄ, ЩО ВЧИТЬСЯ – ПІЗНАЄ НОВЕ, ЗАПАМ’ЯТОВУЄ, ОРІЄНТУЄТЬСЯ В РІЗНИХ СИТУАЦІЯХ, ПОГЛИБЛЮЄ РАНІШЕ НАБУТИЙ ДОСВІД, ПОРІВНЮЄ ЗАПАС УЯВЛЕНЬ, ПОНЯТЬ, РОЗВИВАЄ ФАНТАЗІЮ.

ГРА СТИМУЛЮЄ КРАЩЕ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ І РОЗУМІННЯ МАТЕРІАЛУ, ЩО ВИВЧАЄТЬСЯ, А ТАКОЖ ГРА СПРИЯЄ ПІДВИЩЕННЮ МОТИВАЦІЇ І ДОЗВОЛЯЄ НАВЧАТИ КОМПЛЕКСНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ОРГАНИ ЧУТТЯ ПРИ СПРИЙНЯТТІ ІНФОРМАЦІЇ, А ТАКОЖ САМОСТІЙНО І НЕОДНОРАЗОВО ВІДТВОРЮВАТИ ЇЇ В НОВИХ СИТУАЦІЯХ.

ГРА – ЦЕ ДІЯЛЬНІСТЬ, МОТИВ ЯКОЇ ЛЕЖИТЬ В НІЙ САМІЙ. ТОБТО ТАКА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НЕ РАДИ РЕЗУЛЬТАТУ, А РАДИ САМОГО ПРОЦЕСУ.

У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МИ ШИРОКО ВИКОРИСТОВУЄМО ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ. ГРАТИ МОЖНА ЦІЛИЙ УРОК АБО ВИКОРИСТОВУВАТИ ІГРОВІ ФРАГМЕНТИ НА УРОКАХ, НЕ МОЖНА ЗАБУВАТИ ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДАНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС.

ГРА ОБОВ'ЯЗКОВО МАЄ БУТИ ПІДПОРЯДКОВАНОЮ КОНКРЕТНИМ ЗАДАЧАМ УРОКУ.

  РОЗДІЛ 1.1  МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ГРИ. ПРАВИЛА ТА ВИМОГИ.

 ГРА НАЛЕЖИТЬ ДО ТРАДИЦІЙНИХ І ВИЗНАНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. ЦІННІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНЯ, РОЗВИВАЮЧА Й ВИХОВНА ФУНКЦІЯ ДІЮТЬ У ТІСНОМУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ. ГРА ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ОРГАНІЗОВУЄ, РОЗВИВАЄ УЧНІВ, РОЗШИРЮЄ ЇХНІ ПІЗНАВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ, ВИХОВУЄ ОСОБИСТІСТЬ.

  ВИДАТНІ ДІЯЧІ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ (ФРАНСУА РАБЛЕ, ЕРАЗМ РОТТЕРДАМСЬКИЙ ТА ІНШІ) ПРИДІЛЯЛИ ВЕЛИКУ УВАГУ ІГРАМ САМЕ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ. АЛЕ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ОЧЕВИДНУ ДОЦІЛЬНІСТЬ, ВОНИ ЩЕ НЕДОСТАТНЬО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ШКІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ. ГРА – ОСОБЛИВО ОРГАНІЗОВАНЕ ЗАНЯТТЯ, ЩО ВИМАГАЄ НАПРУГИ ЕМОЦІЙНИХ І РОЗУМОВИХ СИЛ. ГРА ЗАВЖДИ ПЕРЕДБАЧАЄ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ – ЯК ПОСТУПИТИ, ЩО СКАЗАТИ, ЯК ВИГРАТИ? БАЖАННЯ ВИРІШИТИ ЦІ ПИТАННЯ ЗАГОСТРЮЄ РОЗУМОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ТИХ, ЩО ГРАЮТЬ. АЛЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДІТЕЙ, ГРА ДЛЯ НИХ ПЕРШ ЗА ВСЕ – ЗАХОПЛЮЮЧЕ ЗАНЯТТЯ. ЦИМ-ТО ВОНА І ЗАЛУЧАЄ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. У ГРІ ВСІ РІВНІ. ВОНА ДОСТУПНА НАВІТЬ СЛАБКИМ УЧНЯМ. БІЛЬШ ТОГО, СЛАБКИЙ ПО МОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧЕНЬ, МОЖЕ СТАТИ ПЕРШИМ В ГРІ: ВИНАХІДЛИВІСТЬ І КМІТЛИВІСТЬ ТУТ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ ДЕКОЛИ ВАЖЛИВІШИМИ, НІЖ ЗНАННЯ ПРЕДМЕТУ. ВІДЧУТТЯ РІВНОСТІ, АТМОСФЕРА ЗАХОПЛЕНОСТІ І РАДОСТІ, ВІДЧУТТЯ ПОСИЛЬНОСТІ ЗАВДАНЬ – ВСЕ ЦЕ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ УЧНЯМ ЗДОЛАТИ СОРОМ'ЯЗЛИВІСТЬ, ЩО ЗАВАЖАЄ ВІЛЬНО ВЖИВАТИ ЧУЖУ МОВУ, І БЛАГОТВОРНО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА РЕЗУЛЬТАТАХ НАВЧАННЯ . НЕПОМІТНО ЗАСВОЮЄТЬСЯ МОВНИЙ МАТЕРІАЛ, І В ТОЙ ЖЕ ЧАС  ВИНИКАЄ ВІДЧУТТЯ ЗАДОВОЛЕННЯ. НА УРОЦІ МИ МАЄМО СПРАВУ З НАВЧАЛЬНИМИ ІГРАМИ, ЩО НА ВІДМІНУ ВІД РОЗВАЖАЛЬНИХ, МАЮТЬ СПЕЦИФІЧНУ МЕТОДИЧНУ МЕТУ, ЯКУ ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН ЗАВЖДИ ЧІТКО СОБІ УЯВЛЯТИ, ОДНАК НІ В ЖОДНОМУ РАЗІ НЕ СЛІД ПОКАЗУВАТИ УЧНЯМ, ЩО ЙОГО ЦІКАВИТЬ ДИДАКТИЧНИЙ ПІДТЕКСТ. ВІН ПОВИНЕН СМІЯТИСЯ І РАДІТИ РАЗОМ З УЧНЯМИ, ПІДКРЕСЛЮЮЧИ РАЗОМ З ТИМ, ЩО ЙОГО ЦІКАВИТЬ ІГРОВИЙ ЗМІСТ ВПРАВИ, А НЕ НАВЧАЛЬНИЙ. ЯКЩО ВЧИТЕЛЬ РОЗКРИЄ СВОЮ МЕТУ УЧНЯМ, ТО ГРА ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА ЗВИЧАЙНУ ВПРАВУ. ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ Ж БУДЬ-ЯКА НАВЧАЛЬНА ГРА --ЦЕ ПЕРШ ЗА ВСЕ ВПРАВА. ДИТЯЧА ГРА - ПОНЯТТЯ ШИРОКЕ. ЦЕ І ГРА ПО РОЛЯХ, КОЛИ ДИТИНА УЯВЛЯЄ СЕБЕ ПІЛОТОМ, А СТІЛЬЦІ НАДЗВУКОВИМ ЛІТАКОМ, І МИ ПРИСУТНІ НА НЕВЕЛИКОМУ ДОМАШНЬОМУ СПЕКТАКЛІ. ЦЕ І ГРА ПО ЗАЗДАЛЕГІДЬ ВСТАНОВЛЕНИМ ПРАВИЛАМ, ДЕ МІЖ ТИМИ, ЩО ГРАЮТЬ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ТОМУ АБО ІНШОМУ ВИДІ СВОЄРІДНЕ ЗМАГАННЯ. БАЖАННЯ ПЕРЕМОГТИ МОБІЛІЗУЄ ДУМКУ ГРАВЦІВ. МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ, ЯКЕ ВКЛЮЧАЄ НЕ ЛИШЕ ВЛАСНЕ МОВЛЕННЯ, АЛЕ І ЖЕСТИ, МІМІКУ ТОЩО, МАЄ ЧІТКО ВМОТИВОВАНИЙ ХАРАКТЕР. ДЛЯ МОВИ ГРИ, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ДЕЯКУ ЇЇ ЗАПРОГРАМОВАНІСТЬ, ХАРАКТЕРНА ТАКОЖ СПОНТАННІСТЬ, ОСКІЛЬКИ ПЕРЕМОГА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТОЧНОЇ ТА ШВИДКОЇ РЕАКЦІЇ, ПРАВИЛЬНИХ ТА ДОТЕПНИХ ВІДПОВІДЕЙ. З ТОЧКИ ЗОРУ УТРИМУВАННЯ І МЕХАНІЗМУ ТАКОЇ ГРИ НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ, СЮЖЕТ ГРИ ТАКОГО ТИПУ ВИЗНАЧАЮТЬ ПРАВИЛА. ПО ХОДУ ЇЇ ВОНИ ОТРИМУЮТЬ СЛОВЕСНЕ ОФОРМЛЕННЯ. ПО СУТІ, В КОЖНІЙ ГРІ ЦЬОГО ТИПУ МИ МАЄМО СПРАВУ З ОДНИМ-ДВОМА МОВНИМИ ЗРАЗКАМИ, ЩО ПОВТОРЮЮТЬСЯ БАГАТОРАЗОВО. ТОМУ, З ТОЧКИ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛОВЕСНОГО МАТЕРІАЛУ, ГРА НЕ ЩО ІНШЕ, ЯК МОВЛЕННЄВА ВПРАВА. З ІНШОГО БОКУ, ГРА Є НЕВЕЛИКОЮ СИТУАЦІЄЮ, ПОБУДОВА ЯКОЇ НАГАДУЄ ДРАМАТИЧНИЙ ТВІР ЗІ СВОЇМ СЮЖЕТОМ, КОНФЛІКТОМ І ДІЙОВИМИ ОСОБАМИ. В ХОДІ ГРИ СИТУАЦІЯ ПРОГРАЄТЬСЯ КІЛЬКА РАЗІВ І ПРИ ЦЬОМУ КОЖНОГО РАЗУ В НОВОМУ ВАРІАНТІ. АЛЕ В ТОЙ ЖЕ ЧАС СИТУАЦІЯ ГРИ - СИТУАЦІЯ РЕАЛЬНОГО  ЖИТТЯ ТАКИМ ЧИНОМ, МИ РОЗГЛЯДАЄМО ГРУ ЯК СИТУАТИВНО-ВАРІАТИВНУ ВПРАВУ, ДЕ СТВОРЮЄТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ДЛЯ БАГАТОРАЗОВОГО ПОВТОРЕННЯ МОВНОГО ЗРАЗКА В УМОВАХ, МАКСИМАЛЬНО НАБЛИЖЕНИХ ДО РЕАЛЬНОГО МОВНОГО СПІЛКУВАННЯ З ВЛАСТИВИМИ ЙОМУ ОЗНАКАМИ - ЕМОЦІЙНІСТЮ, СПОНТАННІСТЮ, ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЮ МОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.     

  ДИТЯЧА ГРА ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ЯК ПОКАЗУЄ ДОСВІД ПЕДАГОГІВ  І ТЕОРЕТИКІВ, ОДНИМ З ЕФЕКТИВНИХ ПРИЙОМІВ НАВЧАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ЯКОГО РОБИТЬ ІНОЗЕМНУ МОВУ УЛЮБЛЕНИМ ПРЕДМЕТОМ ШКОЛЯРІВ.

1.2  РОЛЬ ГРИ У ВИХОВАННІ ТА ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

 СИСТЕМАТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ПІДВИЩУЄ ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ. ДИДАКТИЧНІ ІГРИ ДОБИРАЮТЬСЯ ВІДПОВІДНО ДО ПРОГРАМИ.

ЩОБ ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ НА УРОЦІ ПРОХОДИЛА ЕФЕКТИВНО І ДАВАЛА БАЖАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НЕОБХІДНО НЕЮ КЕРУВАТИ, ЗАБЕЗПЕЧИВШИ ВИКОНАННЯ ТАКИХ ВИМОГ:

1. ГОТОВНІСТЬ УЧНІВ ДО УЧАСТІ У ГРІ (КОЖНИЙ УЧЕНЬ ПОВИНЕН ЗАСВОЇТИ ПРАВИЛА ГРИ, ЧІТКО УСВІДОМИТИ МЕТУ ЇЇ, КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ, МАТИ ПОТРІБНИЙ ЗАПАС ЗНАНЬ ДЛЯ УЧАСТІ У ГРІ).

2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОЖНОГО УЧНЯ НЕОБХІДНИМ ДИДАКТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ.

3. ЧІТКА ПОСТАНОВКА ЗАВДАНЬ ГРИ. ПОЯСНЕННЯ ГРИ – ЗРОЗУМІЛЕ, ЧІТКЕ.

4. СКЛАДНУ ГРУ СЛІД ПРОВОДИТИ ПОЕТАПНО, ПОКИ УЧНІ НЕ ЗАСВОЯТЬ ОКРЕМИХ ДІЙ, А ДАЛІ МОЖНА ПРОПОНУВАТИ ВСЮ ГРУ І РІЗНІ ЇЇ ВАРІАНТИ.

5. ДІЇ УЧНІВ СЛІД КОНТРОЛЮВАТИ, СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯТИ, СПРЯМОВУВАТИ, ОЦІНЮВАТИ.

6. НЕ МОЖНА ДОПУСТИТИ ПРИНИЖЕННЯ ГІДНОСТІ ДИТИНИ (ОБРАЗЛИВІ ПОРІВНЯННЯ, ОЦІНКИ ЗА ПОРАЗКУ В ГРІ, ГЛУЗУВАННЯ ТОЩО).

7. ДОЦІЛЬНО РОЗСАДИТИ УЧНІВ (ЗВИЧАЙНО НЕПОМІТНО ДЛЯ НИХ) ТАК, ЩОБ ЗА КОЖНОЮ ПАРТОЮ СИДІВ УЧЕНЬ СИЛЬНІШИЙ, А ДРУГИЙ – СЛАБШИЙ. У ТАКОМУ РАЗІ ІГРИ МІЖ СУСІДАМИ ПО ПАРТІ ПРОХОДЯТЬ ЕФЕКТИВНІШЕ І ПОСТІЙНО КОНТРОЛЮЮТЬСЯ СИЛЬНІШИМИ. РОЗСАДИТИ УЧНІВ ПО РЯДАХ ПАРТ ТРЕБА ТАК, ЩОБ РІВЕНЬ ЇХНІХ ЗНАНЬ І РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ БУВ ПРИБЛИЗНО ОДНАКОВИМ, ЩОБ ШАНС ВИГРАТИ МАВ КОЖЕН РЯД УЧНІВ.

8. ГРА НА УРОЦІ НЕ ПОВИННА ПРОХОДИТИ СТИХІЙНО, ВОНА МАЄ БУТИ ЧІТКО ОРГАНІЗОВАНОЮ І ЦІЛЕСПРЯМОВАНОЮ. УЧНІ МАЮТЬ ЗАСВОЇТИ ПРАВИЛА ГРИ, КРІМ ТОГО ЗМІСТ ГРИ, ЇЇ ФОРМА ПОВИННІ БУТИ ДОСТУПНИМИ ДЛЯ УЧНІВ[2, С. 88].

НАДЗВИЧАЙНО ВАЖЛИВУ РОЛЬ В ІГРОВІЙ СИТУАЦІЇ ВІДІГРАЮТЬ ПРАВИЛА. ЯКЩО ВОНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ НЕ ПРОДУМАНІ, ЧІТКО НЕ СФОРМУЛЬОВАНІ, ТО ЦЕ ЗАТРУДНЯЄ ПОЯСНЕННЯ ХОДУ ГРИ, ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЇЇ ЗМІСТУ ВИКЛИКАЄ ВТОМУ І БАЙДУЖІСТЬ.  ПРАВИЛА ГРИ ВИКОНУЮТЬ ФУНКЦІЮ ОРГАНІЗУЮЧОГО ЕЛЕМЕНТА І Є ЗАСОБОМ КЕРУВАННЯ ГРОЮ. ВОНИ ВИЗНАЧАЮТЬ СПОСОБИ ДІЙ ТА ЇХ ПОСЛІДОВНІСТЬ, ВИМОГИ ДО ПОВЕДІНКИ, РЕГУЛЮЮТЬ ВЗАЄМИНИ ДІТЕЙ У ГРІ, ВЧАТЬ ЇХ СПІВВІДНОСИТИ СВОЇ ДІЇ З ДІЯЛЬНІСТЮ ІНШИХ ГРАВЦІВ, СПРИЯЮЧИ ВИХОВАННЮ НАПОЛЕГЛИВОСТІ, ЧЕСНОСТІ, КМІТЛИВОСТІ ТОЩО. ЖОДНЕ ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ НЕ ПОВИННО ЗАЛИШАТИСЯ ПОЗА УВАГОЮ ВЧИТЕЛЯ. ЗАЛЕЖНО ВІД ОБСТАВИН ВІН МАЄ ЗНАЙТИ ЧАС І ДОСИТЬ ВИМОГЛИВО ТА СПРАВЕДЛИВО ВКАЗАТИ УЧНЮ НА ЙОГО НЕДОЛІКИ В ГРІ, ПОЯСНИТИ, ДО ЧОГО ПРИЗВОДЯТЬ ПОДІБНІ ВЧИНКИ В ПОВСЯКДЕННОМУ ЖИТТІ. ПРОТЕ ПІД ЧАС ГРИ НЕ ТРЕБА РОБИТИ ДОВГИХ ЗАУВАЖЕНЬ, ПОВЧАНЬ, ОСКІЛЬКИ ЦЕ ПОГІРШУЄ НАСТРІЙ УЧНІВ, ПОСЛАБЛЮЄ ЇХНІЙ ІНТЕРЕС, ГАЛЬМУЄ УВАГУ.

ЗАГАДКА – ЦЕ ДОСИТЬ ПОШИРЕНИЙ ЖАНР ДИТЯЧОГО ФОЛЬКЛОРУ, МЕТОД НАРОДНОЇ ПЕДАГОГІКИ. ЗАГАДКА РОЗВИВАЄ МИСЛЕННЯ І МОВУ ДИТИНИ, ЇЇ СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ. КОЖНА ЗАГАДКА МІСТИТЬ НЕСТАНДАРТНЕ ЗАВДАННЯ, ЯКЕ ВИКЛИКАЄ ЖВАВИЙ ІНТЕРЕС. ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАГАДОК МОЖНА СТВОРЮВАТИ ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ, А ТАКОЖ ПРОВОДИТИ ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ.  

ГРА БУДУЄТЬСЯ ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ У НІЙ БРАЛИ УЧАСТЬ УСІ, ВОНА НАДАЄ КОЖНІЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ВИПРОБУВАТИ СВОЇ СИЛИ В ЗМАГАННІ НА КМІТЛИВІСТЬ, ПЕРЕЖИТИ СИТУАЦІЮ ПОРАЗКИ АБО УСПІХУ. КЛАС ДІЛИТЬСЯ НА КОМАНДИ, ЯКІ, НАПРИКЛАД, «МАНДРУЮТЬ» ДО «КРАЇНИ ЧУДЕС». ВОНИ ПОТРАПЛЯЮТЬ В ГОСТІ ДО ВЕСНИ, ЛІТА, ОСЕНІ, ЗИМИ, РОЗГАДУЮТЬ ЗАГАДКИ, А ТАКОЖ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ЗАПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З СЕЗОННИМИ ЗМІНАМИ В ПРИРОДІ. ПРИЧОМУ, ТРЕБА НЕ ТІЛЬКИ ВІДГАДАТИ, А Й ПОЯСНИТИ, ЧОМУ ТАК ЧИ ІНАКШЕ ДУМАЄ ДИТИНА, ЇЇ ІНОДІ ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ МОЖЕ БУТИ ВИПАДКОВА.

І ЩЕ ОДНОЮ, З МОЖЛИВИХ ЦІКАВИХ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІГОР, ЯВЛЯЄТЬСЯ КАЗКА. КАЗКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ УЯВИ. ГРА НАЗИВАЄТЬСЯ «ПРОДОВЖ КАЗКУ». ДІТЯМ ПРОПОНУЄТЬСЯ НІБИТО НЕЗАВЕРШЕНА КАЗКА,  КОЖНА ДИТИНА МАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЗАКІНЧИТИ КАЗКУ ПО-СВОЄМУ, ТОБТО МАЄ СИТУАЦІЮ ВИБОРУ. ЦЕ ЗАЦІКАВЛЮЄ ТА РОЗВИВАЄ ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ І УЯВУ [9, С. 40].

В.О. СУХОМЛИНСЬКИЙ РАДИВ ПЕДАГОГАМ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ КАЗКУ В РОБОТІ ЗІ ШКОЛЯРАМИ. В ПРАЦІ «МЕТОДИКА ВИХОВАННЯ КОЛЕКТИВУ» (РОЗДІЛ «ТВОРЧІСТЬ В КОЛЕКТИВІ. РОЛЬ КАЗКИ В КОЛЕКТИВНОМУ ЖИТТІ ДІТЕЙ») ВІН РЕКОМЕНДУВАВ ВИКОРИСТОВУВАТИ КАЗКУ ДЛЯ СЛОВОТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ.

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ З ЕЛЕМЕНТАМИ ГРИ ДОЦІЛЬНО ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ВИМОГ: АДЕКВАТНІСТЬ ФОРМ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ЇХ ЗМІСТУ (ІГРОВОЮ Є ТІЛЬКИ ФОРМА ЗАНЯТТЯ); НАВЧАЛЬНИЙ ЗМІСТ МАЄ БУТИ ПОСИЛЬНИМ ДЛЯ КОЖНОЇ ДИТИНИ (МІСТИТИ ЕЛЕМЕНТИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЙ НАВЧАННЯ); НАВЧАЛЬНИЙ ЗМІСТ МАЄ ВІДПОВІДАТИ ДИДАКТИЧНІЙ МЕТІ УРОКУ; НАЯВНІСТЬ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ; ПРАВИЛА ГРИ – ПРОСТІ Й ЧІТКО СФОРМУЛЬОВАНІ; ПІДСУМОК УРОКУ – ЧІТКИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ.

ГОТУЮЧИСЬ ДО ПРОВЕДЕННЯ ТАКИХ УРОКІВ, УЧИТЕЛЬ МАЄ ПРОДУМАТИ: ЯКИЙ МАТЕРІАЛ КРАЩЕ ВИКОРИСТАТИ ДЛЯ УРОКУ, ЯКІ ВМІННЯ І НАВИЧКИ ФОРМУВАТИ, ЯКІ ВИХОВНІ ЗАВДАННЯ СЛІД РЕАЛІЗУВАТИ І ЯК. 

НА МІЙ ПОГЛЯД, ГРАТИ   З УЧНЯМИ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ДУЖЕ ДОРЕЧНО,АДЖЕ

  ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ ДОПОМАГАЄ ФОРМУВАТИ У УЧНІВ ПЕВНІ НАВИКИ, РОЗВИВАЄ МОВНІ УМІННЯ, НАВЧАЄ УМІННЮ СПІЛКУВАТИСЯ. ГРА Є ШИРОКИМ ПОЛЕМ ДЛЯ КОЛЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

          ПРОТЕ, ІГРИ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ РІВНЮ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ. ВИБІР ФОРМИ ГРИ МАЄ БУТИ ПЕДАГОГІЧНО І ДИДАКТИЧНИЙ ОБҐРУНТОВАНИЙ, ІГРИ ПОВИННІ ПРОВОДИТИСЯ МЕТОДИЧНО ГРАМОТНО.

ОТЖЕ, НЕ МОЖНА ДОПУСТИТИ, ЩОБ ГРА ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА САМОЦІЛЬ І З ПОВЧАЛЬНОЇ СТАЛА ГРОЮ – РОЗВАГОЮ. ЩОБ ЦЬОГО НЕ СТАЛОСЯ, ТРЕБА НАПЕРЕД ДЕТАЛЬНО ПРОДУМАТИ, ЩОБ ВИКЛИКАНА ЇЇ ХОДОМ ЗАХОПЛЕНІСТЬ БУЛА НАПРАВЛЕНА НА ПРАКТИЧНЕ ОПАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

РОЗДІЛ ІІ. ГРА ЯК ОДИН З ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ НА ВСІХ ЕТАПАХ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛІ 

 НА СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ Є СУТТЄВІ РОЗБІЖНОСТІ МІЖ КОНЦЕПЦІЄЮ ВИВЧЕННЯ  АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В 12-РІЧНІЙ ШКОЛІ, ПРОЕКТОМ СТАНДАРТУ В ОСВІТІ, ДІЮЧОЮ ПРОГРАМОЮ, КОНЦЕПЦІЄЮ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ І РЕАЛЬНИМ СТАНОМ СПРАВ У ШКОЛАХ. ПРИЧИНА – ВІДСУТНІСТЬ АЛЬТЕРНАТИВНОСТІ НА РІВНІ СТВОРЕННЯ МЕТОДРОЗРОБОК, ПРОГРАМ, НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ І ПІДРУЧНИКІВ ТОЩО.

ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ І ДОСТУПНІСТЬ ПОДАЧІ МАТЕРІАЛУ ЗНАЧНО ПІДВИЩУЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ УЧНЯ У ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТУ. ЩОБ ЗРОЗУМІТИ «ЯК ЦЕ ЗРОБЛЕНО», ВІН ГОТОВИЙ ОПРАЦЮВАТИ НЕ ТІЛЬКИ ІГРОВИЙ МАТЕРІАЛ, АЛЕ Й ЗНАЧНО СКЛАДНІШІ ТА СЕРЙОЗНІШІ РОЗДІЛИ ТЕОРІЇ.

ТАК, МОВА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ У БІЛЬШОСТІ СУХА ТА ЛАКОНІЧНА. СТИЛЬ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУ НЕ ЗАВЖДИ ПІДХОДИТЬ ДІТЯМ, ВІН МОЖЕ ЇХ ДРАТУВАТИ. ЦЕ РОЗДРАТУВАННЯ ПОВИННО СТАТИ СИГНАЛОМ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ І, ОСКІЛЬКИ ВІН НЕ МАЄ МОЖЛИВОСТІ ЗМІНЮВАТИ ПРОГРАМУ, НЕОБХІДНО СПРОБУВАТИ ЗМІНИТИ СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ УЧНЯ АБО ПРИДІЛИТИ ЙОМУ УВАГУ Й ДОПОВНИТИ ІНФОРМАЦІЮ ЕМОЦІЙНИМИ ЗАУВАЖЕННЯМИ, ЗГЛАДЖУЮЧИ ТИМ САМИМ ГОСТРІ КУТИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ.

БАГАТО НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ НЕ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ БАГАТОРІВНЕВОСТІ НАВЧАННЯ, ТОБТО УЧЕНЬ НЕ МОЖЕ ОТРИМАТИ ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ АБО УТОЧНЕННЯ З КОЖНОГО ПИТАННЯ, ЩО ВИНИКАЄ В НЬОГО ПІД ЧАС НАВЧАННЯ. ВЧИТЕЛЬ ПОВИНЕН БУТИ ГОТОВИМ ПРИЙТИ НА ДОПОМОГУ І ЛІКВІДУВАТИ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ВИНИКЛИ, А УЧЕНЬ, У СВОЮ ЧЕРГУ, ПОВИНЕН ЗНАТИ, ЩО ВІН ЗМОЖЕ ЦІЄЮ ДОПОМОГОЮ СКОРИСТАТИСЯ.

НА ДУМКУ БАГАТЬОХ ВИКЛАДАЧІВ, В ШКОЛІ В МОЛОДШИХ КЛАСАХ НАЙЕФЕКТИВНІШИМИ ВВАЖАЮТЬСЯ ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ГРИ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ, ОСОБИСТІ ЯКОСТІ ВЧИТЕЛЯ РОБЛЯТЬ ЗНАЧНИЙ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО ПРЕДМЕТУ. ТОМУ ВЧИТЕЛЯМИ ВЕДУТЬСЯ ПОШУКИ РІЗНОМАНІТНИХ ФОРМ І ЕФЕКТИВНИХ МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ГРА НА УРОЦІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ Є ФОРМОЮ НАВЧАННЯ. ЇЇ ОСНОВНА ФУНКЦІЯ - БУТИ ЗАСОБОМ НАВЧАННЯ, РОЗВИТКУ І ВИХОВАННЯ. ВОНА ЗАБЕЗПЕЧУЄ ЕМОЦІЙНИЙ ВПЛИВ НА УЧНІВ, АКТИВІЗУЄ РЕЗЕРВНІ МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ, ПОЛЕГШУЄ ОПАНУВАННЯ ЗНАННЯМИ, УМІННЯМИ ТА НАВИЧКАМИ, СПРИЯЄ ЇХ АКТУАЛІЗАЦІЇ, СТВОРЮЄ УМОВИ ДЛЯ АКТИВНОЇ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЇЇ УЧАСНИКІВ. НА БУДЬ-ЯКОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ ГРУ МОЖНА ЗАСТОСУВАТИ З НАВЧАЛЬНОЮ МЕТОЮ.

НЕСТАНДАРТНА ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ ЗАЦІКАВЛЮЄ УЧНІВ І БУДИТЬ ЕМОЦІЇ, ВИКЛИКАЄ ДУХ ЗМАГАННЯ, БАЖАННЯ ОТРИМАТИ ПЕРЕМОГУ, У НИХ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ВІДЧУТТЯ ЗДИВУВАННЯ, ПОСИЛЮЄТЬСЯ РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ.

ТАКІ УРОКИ НОСЯТЬ КОЛЕКТИВНИЙ ХАРАКТЕР, ПРИ СПІЛКУВАННІ ДОСЯГАЄТЬСЯ ВИСОКА АКТИВНІСТЬ І КОНТАКТНІСТЬ УЧНІВ. ЗА ДОПОМОГОЮ ГРИ МОЖНА ДОСЯГТИ МІЦНОГО ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ. У ГРІ СТВОРЮЄТЬСЯ ПОЗИТИВНИЙ ЕМОЦІЙНИЙ НАСТРІЙ, ЯКИЙ СПРИЯЄ УСПІХУ І ПІДВИЩУЄ ІНТЕРЕС ДО ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТУ.

МЕТА ДИДАКТИЧНИХ ІГОР – ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ УМІННЯ ПОЄДНУВАТИ ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ З ПРАКТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. ОВОЛОДІТИ НЕОБХІДНИМИ ЗНАННЯМИ, УМІННЯМИ Й НАВИЧКАМИ УЧЕНЬ ЗМОЖЕ ЛИШЕ ТОДІ, КОЛИ ВІН ЧАС ВИЯВЛЯТИМЕ ДО НИХ ІНТЕРЕС, І КОЛИ ВЧИТЕЛЬ ЗУМІВ ЗАЦІКАВИТИ УЧНІВ.

У НАВЧАЛЬНИХ ІГРАХ НЕМАЄ ТИХ, ХТО ПРОГРАВ АБО ВИГРАВ, ТУТ ВИГРАЮТЬ УСІ. ЇХ МОЖНА ПРОВОДИТИ НА БУДЬ-ЯКОМУ ЕТАПІ УРОКУ. ЦЕ ДАСТЬ ЗМОГУ ВИЯВИТИ ЗНАННЯ УЧНЯ І ВМІННЯ КОРИСТУВАТИСЯ НИМИ. 

ВИСНОВКИ

ІНОЗЕМНА МОВА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ПОСІДАЄ ВАЖ­ЛИВЕ МІСЦЕ В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНОЇ ОСВІТИ В НАШІЙ КРАЇНІ. У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ, ЯКОМУ ПРИТАМАННИЙ АКТИВНИЙ РОЗВИТОК МІЖДЕРЖАВНИХ ЗВ'ЯЗКІВ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ, НАУКИ, ТЕХНІКИ, ВИРОБНИЦТВА, ВОЛОДІННЯ ІНОЗЕМНОЮ МО­ВОЮ СТАЄ ОБОВ’ЯЗКОВОЮ ОЗНАКОЮ ОСВІЧЕНОЇ ЛЮДИНИ, АДЖЕ ВІДКРИВАЄ ДОСТУП ДО КУЛЬ­ТУРНИХ І НАУКОВИХ ЦІННОСТЕЙ ІНШИХ НАРОДІВ, СПРИЯЄ ВСТАНОВЛЕННЮ ДІЛОВИХ І КУЛЬТУРНИХ ЗВ'ЯЗКІВ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ, ПОЛЕГШУЄ ВІДНОСИНИ МІЖ НАРОДАМИ. ОСО­БЛИВОГО ЗНАЧЕННЯ НАБУВАЄ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ТЕПЕР, КОЛИ МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ МІЦНІЮТЬ. СЬОГОДНІ, ЯК НІКОЛИ, ШИРОКО УСВІДОМЛЮЄТЬСЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА ЗА ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ. ОДНІЄЮ З АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОЇ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ Є ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ІГОР.

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК УВАГИ, ПАМ'ЯТІ, МИСЛЕННЯ, УЯВИ, ВСІХ ПІЗНАВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ. ГРА – ЦЕ НЕ ПРОСТО КОЛЕКТИВНА РОЗВАГА. ЦЕ ОСНОВНИЙ СПОСІБ ВИКОНАННЯ БАГАТЬОХ ЗАВДАНЬ НАВЧАННЯ, ТОМУ НЕОБХІДНО ТОЧНО ЗНАТИ, ЯКА НАВИЧКА І УМІННЯ ПОТРІБНІ, ЩО ДИТИНА НЕ УМІЛА І ЧОМУ НАВЧИВСЯ В ХОДІ ГРИ.

ВИКОРИСТАННЯ ІГОР НА УРОКАХ ДОПОМАГАЄ ФОРМУВАТИ У УЧНІВ ПЕВНІ НАВИКИ, РОЗВИВАЄ МОВНІ УМІННЯ, НАВЧАЄ УМІННЮ СПІЛКУВАТИСЯ. ГРА Є ШИРОКИМ ПОЛЕМ ДЛЯ КОЛЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ПРОТЕ, ІГРИ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ РІВНЮ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ. ВИБІР ФОРМИ ГРИ МАЄ БУТИ ПЕДАГОГІЧНО І ДИДАКТИЧНИЙ ОБҐРУНТОВАНИЙ, ІГРИ ПОВИННІ ПРОВОДИТИСЯ МЕТОДИЧНО ГРАМОТНО.

         ЦІННІСТЬ ЦЬОГО МЕТОДУ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОСВІТНЯ, РОЗВИВАЮЧА Й ВИХОВНІ ФУНКЦІЇ ДІЮТЬ У ТІСНОМУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ. ГРА ЯК МЕТОД НАВЧАННЯ ОРГАНІЗОВУЄ, РОЗВИВАЄ УЧНІВ, РОЗШИРЮЄ ЇХНІ ПІЗНАВАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ, ВИХОВУЄ ОСобистість.

Сертифікати та грамоти за публікації

Література та відеоматеріал, обраний для вивчення при роботі над темою самоосвіти